Вітамін С: Нові спостереження щодо ризику смерті від захворювань крові
Щоденний прийом 1000 міліграмів вітаміну С може асоціюватися зі зниженням ризику смерті серед пацієнтів із передраковими захворюваннями крові. Проте, науковці застерігають, що отримані результати є попередніми і потребують подальшого дослідження.
Дослідження та його учасники
У клінічному випробуванні, проведеному фахівцями з Копенгагенського університету (Данія) та Інституту Ван Андела, взяли участь 109 осіб. Протягом трьох років дослідники уважно спостерігали за станом пацієнтів. Частина з них отримувала добову дозу вітаміну С, тоді як інша група приймала плацебо.
Учасники випробування мали діагностовані такі стани, як клональна цитопенія невизначеного значення (CCUS) або мієлодиспластичний синдром (MDS) із низьким ризиком. Ці захворювання, на жаль, мають потенціал прогресувати до гострого мієлоїдного лейкозу (AML).
Попередні результати та їхнє значення
Результати дослідження, опубліковані в авторитетному журналі Cancer, свідчать про те, що пацієнти, які щодня приймали 1000 мг вітаміну С, демонстрували на 65% нижчий ризик смерті порівняно з групою, яка отримувала плацебо. Цей висновок був зроблений на основі додаткового аналізу даних за трирічний період спостереження.
Однак, автори дослідження наголошують, що ці дані не є остаточним доказом того, що вітамін С безпосередньо запобігає розвитку лейкемії або подовжує життя. Це лише вказує на потенційний зв’язок, який потребує глибшого вивчення.
Чому вітамін С привернув увагу науковців?
Вже тривалий час спостерігається, що у людей із певними формами раку крові часто знижується рівень вітаміну С. Вчені висунули гіпотезу, що відновлення нормальної концентрації цієї речовини в організмі може мати позитивний вплив на функціонування клітин.
Особливу увагу дослідників привернув фермент TET2. Він відіграє ключову роль у регуляції генної активності та, як вважається, може сприяти захисту клітин від злоякісних трансформацій. Для нормальної роботи TET2 необхідна достатня кількість вітаміну С.
При деяких захворюваннях крові функція TET2 може бути порушена. Науковці припускають, що адекватний рівень вітаміну С може підтримувати активність цього ферменту, тим самим допомагаючи клітинам зберігати свої природні механізми регуляції. Важливо зазначити, що в рамках цього випробування прямий вплив вітаміну С на відновлення активності TET2 безпосередньо не перевірявся.
Інші спостереження дослідження
У групі, яка отримувала вітамін С, прогресування до більш агресивних форм захворювань крові було зафіксовано у п’ятьох учасників. Тоді як у групі плацебо цей показник становив дев’ять пацієнтів. Однак, через невелику загальну кількість учасників, ця різниця не досягла статистичної значущості, тому її не можна вважати переконливим доказом захисного ефекту добавки.
Крім того, у пацієнтів, які приймали вітамін С, спостерігалося менше підвищення деяких біомаркерів запалення. Також у тих, хто спочатку мав дефіцит вітаміну С, його рівень вдалося відновити до нормальних показників.
Перспективи вітаміну С у профілактиці лейкемії
Наразі для пацієнтів із CCUS не існує затверджених методів лікування, які б ефективно запобігали переходу цього стану в гострий мієлоїдний лейкоз. Медична практика переважно обмежується регулярним моніторингом показників крові та спостереженням за динамікою стану пацієнта.
На думку гематологів, така тактика може створювати значний психологічний тиск на людей, які усвідомлюють підвищений ризик розвитку лейкемії, але не мають доступних превентивних заходів.
Результати нового дослідження дають підставу для подальшого вивчення вітаміну С як потенційно доступного засобу для підтримки здоров’я таких пацієнтів. Проте, для формування остаточних висновків та визначення його реального впливу на зниження ризику розвитку раку або смерті, необхідно проведення масштабніших клінічних випробувань наступної, третьої фази.