Нобелівська премія з фізіології та медицини 2026: революція в нейронауці
Цього року Нобелівська премія з фізіології та медицини присуджується вже в 117-й раз. Вона відзначила трьох видатних вчених за їхні новаторські дослідження в галузі оптогенетики – методу, що дозволяє контролювати нервові клітини за допомогою світла. Ця розробка відкриває нові горизонти для вивчення мозку та лікування широкого спектра неврологічних захворювань.
Лауреатами премії стали:
- Карл Дайссерот – професор Стенфордського університету, США.
- Петер Хегеман – професор Берлінського університету імені Гумбольдтів, Німеччина.
- Георг Нагель – професор Вюрцбурзького університету, Німеччина.
Відкриття світлочутливих білків та народження оптогенетики
Вирішальним кроком на шляху до створення оптогенетики стало відкриття білка каналородопсину. Петер Хегеман та Георг Нагель виявили, що цей білок, будучи введений до будь-якої клітини, робить її чутливою до світла. Це відкриття стало фундаментом для подальших досліджень.
Карл Дайссерот, спираючись на цю знахідку, впровадив ген каналородопсину в нервові клітини щурів. Він продемонстрував, що активація цих клітин за допомогою синього світла дозволяє запускати нервові сигнали. Подальші експерименти в живих мишах підтвердили можливість ефективного керування нервовими клітинами в мозку за допомогою світла. Так народилася оптогенетика – техніка, що стала справжнім проривом у нейронауці.
Оптогенетика: інструмент для розуміння мозку та майбутнє медицини
Нобелівський комітет підкреслив, що оптогенетика надає вченим унікальну можливість «картографувати» мозок з безпрецедентною точністю. Довгий час механізми, що керують емоціями, поведінкою та функціями організму, залишалися загадкою. Хоча дослідження мозку активно велися протягом ХХ століття, попередні методи не завжди дозволяли встановити чіткі причинно-наслідкові зв’язки. Оптогенетика ж дає змогу не лише спостерігати, але й активно впливати на активність конкретних нейронів, відкриваючи нові шляхи для розуміння складних процесів, що відбуваються в нашому найважливішому органі.
Вчені вважають, що розробки в галузі оптогенетики матимуть вирішальне значення для медицини майбутнього. Цей метод може стати ключовим у розробці нових методів лікування таких захворювань, як хвороба Паркінсона, епілепсія, депресія та сліпота, а також у відновленні функцій пошкодженого мозку.
Нобелівська премія, окрім золотої медалі, включає грошовий приз у розмірі 11 мільйонів шведських крон та диплом. У 2025 році премію в цій галузі отримали Фред Ремсдел, Мері Бранков та Шимон Сакагучі за дослідження периферійної імунної толерантності. За всю історію існування премії наймолодшим лауреатом став Фредерік Бантінг (31 рік, 1923 рік), а найстаршим – Пейтон Раус (87 років, 1966 рік).