Креатин: нова надія у боротьбі з депресією чи чергова химера?
Останні дослідження, опубліковані на платформі ScienceDaily, проливають світло на потенційний вплив креатину – речовини, звичної для спортсменів, на лікування депресивних розладів. За основу взято аналіз вже наявних наукових робіт, а не новий експеримент. Команда вчених з Університету Оттави під керівництвом Бассама Джеріуса Фареса переглянула шість наукових публікацій, які включали п’ять рандомізованих клінічних випробувань. Учасники цих випробувань не знали, чи отримують креатин, чи плацебо.
Місця проведення та учасники досліджень
Дослідження розгорталися на теренах п’яти країн: Південної Кореї, США, Бразилії, Ізраїлю та Індії. Загалом у них взяли участь 238 осіб, з яких 126 приймали креатин, а 112 – плацебо. Середній вік учасників становив 36 років, причому більшість становили жінки. Цікаво, що два окремі дослідження були присвячені виключно жіночій аудиторії.
Профіль учасників досліджень варіювався: чотири випробування були зосереджені на пацієнтах з великим депресивним розладом, а одне – на пацієнтах з біполярним розладом, які переживали депресивний епізод. Зауважимо, що через певні методологічні розбіжності, пов’язані з відмінностями у проведенні випробувань, дослідники не змогли об’єднати всі дані в єдиний статистичний аналіз, натомість оцінювали кожне дослідження окремо.
Змішані результати: позитивні сигнали та тривожні нотки
У двох дослідженнях, що охоплювали жінок з великим депресивним розладом, були відзначені позитивні ефекти. В одному з них, жінки, які щодня вживали 5 грамів креатину разом з антидепресантом есциталопрамом, через вісім тижнів спостерігали помітніше зменшення симптомів депресії порівняно з групою плацебо. Більше того, саме в цій групі було зафіксовано вищий рівень досягнення ремісії.
Інше дослідження поєднало прийом креатину з когнітивно-поведінковою терапією. Учасники, які отримували креатин, також показали кращі результати у зниженні симптомів депресії, ніж їхні колеги з групи плацебо.
Однак, не всі експерименти виявилися настільки оптимістичними. Три інші дослідження не продемонстрували суттєвих переваг. Зокрема, одне випробування показало, що як 5, так і 10 грамів креатину на добу не дали значущого ефекту у пацієнтів з депресією, яка не піддавалася медикаментозному лікуванню. Ще одне дослідження серед дівчат-підлітків також не виявило позитивного впливу, незважаючи на різні дози препарату. Третє дослідження, проведене серед пацієнтів з біполярним розладом, теж не зафіксувало жодних покращень.
Безпека та механізми дії: що відомо наразі?
Відділ безпеки теж не залишився без уваги. У двох учасників з діагностованим біполярним розладом, які приймали креатин, були зафіксовані епізоди гіпоманії або манії. Це може свідчити про те, що дія креатину може залежати від індивідуальних особливостей психічного стану людини.
Науковці висувають припущення, що креатин може впливати на депресію через свою ключову роль у виробленні енергії. Хоча його найчастіше асоціюють з роботою м’язів, мозок потребує величезної кількості енергії для своєї діяльності. Попередні дослідження вже виявили зміни в метаболізмі креатину в мозку людей з розладами настрою. Крім того, не виключається вплив креатину на рівень дофаміну та серотоніну – нейромедіаторів, що відіграють важливу роль у регуляції настрою.
Важливо зазначити, що наразі ці механізми залишаються на рівні припущень. Наявні дослідження натякають на можливий зв’язок, але не дають остаточних доказів того, що зміни в обміні креатину безпосередньо викликають або полегшують депресію.
“Сигнал виглядає цікавим, але це ще не остаточний висновок”, – зазначає Бассам Джеріус Фарес. “Два дослідження показали позитивний результат, три – ні. Це не ті докази, на основі яких ми можемо змінювати клінічну практику. Але вони свідчать, що це питання варте подальшого дослідження”.
Ніколас Фабіано, співавтор дослідження, додає, що креатин загалом вважається відносно безпечною добавкою. Зафіксовані побічні ефекти, як правило, обмежувалися легким дискомфортом з боку травної системи. Однак, на даний момент неможливо з повною впевненістю стверджувати, що креатин є ефективним засобом для лікування депресії, і чи поширюються ці результати на всіх пацієнтів.
Автори огляду наголошують: наявних доказів недостатньо для того, щоб рекомендувати креатин як стандартизований метод лікування депресії. Вони закликають до проведення масштабніших та довготривалих клінічних досліджень, що триватимуть понад вісім тижнів. Також науковці пропонують дослідити потенційний синергічний ефект креатину у поєднанні з фізичними вправами та з’ясувати, чи можуть різні дози препарату впливати на ефективність лікування.