Мікрофлора ротової порожнини та когнітивні функції: нове дослідження
Учені з Університету Ексетера та Вільного університету Брюсселя провели цікаве дослідження, що проливає світло на потенційний зв’язок між бактеріями, що населяють нашу ротову порожнину, та когнітивними здібностями. Дослідження, опубліковане в журналі PLOS ONE, охопило 60 здорових дорослих учасників, розділених на дві вікові групи: молоді люди (близько 20 років) та старші (60-70 років). Вибірка включала як британських, так і бельгійських добровольців.
Науковці оцінювали різні аспекти когнітивних функцій: пам’ять, увагу, здатність розпізнавати емоції та швидкість обробки інформації. Паралельно проводилися вимірювання артеріального тиску та збір біологічних зразків: крові, слини та мазків з поверхні язика для аналізу мікрофлори.
Зв’язок між бактеріями та швидкістю мислення
Результати виявили певні кореляції. Зокрема, в обох країнах дослідники зафіксували зв’язок між підвищеною кількістю бактерій виду Prevotella histicola та швидшими відповідями в окремих когнітивних тестах. Інший вид, Haemophilus parainfluenzae, продемонстрував неоднозначний зв’язок: у бельгійських учасників його наявність асоціювалася з кращими показниками, тоді як у британців вплив був змішаним, залежно від типу завдання.
Найбільш очевидним чинником, що впливає на результати тестів, залишався вік. Старші учасники, як правило, набирали менше балів і демонстрували нижчу швидкість реакції. Дослідники також виявили значні відмінності в кількості 17 видів бактерій між молодими та літніми людьми.
Зокрема, у старших учасників спостерігалося збільшення кількості бактерій родів Treponema та Tannerella. Деякі види цих родів відомі своїм зв’язком із захворюваннями ясен, що може свідчити про потенційний негативний вплив на загальний стан здоров’я. Натомість, певні бактерії, що беруть участь у метаболізмі нітратів, частіше зустрічалися у молодшої групи. Проте, наявність цих бактерій не гарантувала автоматично кращих результатів тестів.
Роль бактерій у хімічних процесах організму
Інтерес науковців до мікроорганізмів ротової порожнини не випадковий. Вони відіграють важливу роль у численних хімічних процесах організму. Деякі бактерії на язиці здатні перетворювати нітрати, що надходять з їжею, на нітрити. Ці сполуки, у свою чергу, можуть брати участь у синтезі оксиду азоту – молекули, яка сприяє розширенню кровоносних судин. Вчені активно досліджують, чи можуть ці процеси мати прямий вплив на роботу мозку.
Важливо зазначити, що дане дослідження має свої обмеження. Мала кількість учасників та відсутність повного контролю над такими факторами, як харчування, фізична активність та режим сну, не дозволяють зробити однозначних висновків. Також, можливий вплив культурних відмінностей між країнами та умови зберігання зразків не можна повністю виключити.
Крім того, дослідження порівнювало різні вікові групи, а не відстежувало динаміку змін у тих самих учасників протягом тривалого часу. Тому поки що неможливо стверджувати, чи пов’язані зміни у складі бактеріальної флори ротової порожнини зі швидкістю вікового зниження когнітивних функцій.
Автори дослідження підкреслюють необхідність проведення масштабніших досліджень для підтвердження отриманих результатів. На даному етапі немає достатньо підстав для заяв про те, що зміни у мікрофлорі ротової порожнини можуть покращити пам’ять, запобігти деменції чи сповільнити старіння мозку.