Нестача природного світла: новий фактор ризику деменції

Свіже дослідження, проведене фахівцями Медичного університету Гуанчжоу та опубліковане в авторитетному науковому виданні General Psychiatry, проливає світло на неочікуваний, але значущий фактор, що підвищує ризик розвитку деменції – брак денного світла. Це відкриття особливо актуальне в епоху, коли міський спосіб життя змушує більшість людей проводити до 90% свого часу в приміщеннях, часто недоотримуючи необхідну кількість природного освітлення.

Науковці детально проаналізували дані, зібрані від майже 88 тисяч учасників дослідження з Великобританії, які брали участь у масштабному проекті UK Biobank. Протягом тижня кожен учасник носив спеціальні сенсори, що безперервно вимірювали рівень освітленості навколишнього середовища. Подальше восьмирічне спостереження за цією групою виявило чітку кореляцію між тривалістю перебування під яскравим денним світлом та зниженням ризику розвитку недоумства.

Як світло впливає на мозок

Згідно з результатами дослідження, лише 42 хвилини перебування під яскравим світлом, яскравість якого сягає 5000 люксів, можуть знизити відносний ризик деменції на 17%. Ефект виявився ще більш вираженим для людей з так званими “вечірніми” біоритмами, або “совами”. Для цієї групи достатня кількість денного світла зменшила загрозу когнітивного спаду на вражаючі 41%.

Важливо зазначити, що позитивний вплив світла спостерігався навіть у носіїв гену APOE ε4. Цей ген відомий тим, що значно підвищує генетичну схильність до хвороби Альцгеймера. Однак, у людей з цим геном, які отримували достатньо денного світла, ризик розвитку захворювання знизився на 27%.

Магнітно-резонансна томографія (МРТ) надала додаткові докази цього зв’язку. Учасники дослідження, які отримували достатнє світлове навантаження, демонстрували краще збереження об’єму тканин у медіальній скроневій частці мозку. Ця ділянка є ключовою для функціонування пам’яті та однією з перших зазнає уражень при розвитку деменції.

Сучасний спосіб життя та його наслідки

Сонце відіграє фундаментальну роль у регуляції внутрішнього біологічного годинника нашого мозку. Воно налаштовує добові ритми, допомагає запобігти депресії та стимулює синтез життєво важливого вітаміну D. Однак, сучасні реалії міського життя, де робочі місця та помешкання часто обладнані штучним освітленням, що видає лише 300-500 люксів, створюють критичний дефіцит природного світла. Такий низький рівень освітлення є недостатнім для повноцінної підтримки здоров’я нейронів та загального функціонування мозку.

Це дослідження слугує важливим нагадуванням про необхідність інтеграції природного освітлення в наше повсякденне життя, а також про потенційні ризики, пов’язані з його нестачею. Зважаючи на зростаючу поширеність деменції в світі, розуміння та запобігання її факторам ризику стає як ніколи актуальним.