Ранкове світло: Ключ до здоров’я чи причина недосипання?
Науковці з Університету Британської Колумбії та Університету Саймона Фрейзера провели комплексний аналіз досліджень, присвячених біологічним ритмам, сну, настрою, освітнім процесам та економічним наслідкам різних систем відліку часу. Експерти порівняли час сходу та заходу сонця в канадських містах, а також вивчили досвід країн, які вже експериментували з переходом на постійний літній час.
Вплив ранкового світла на біологічний годинник
За словами дослідників, ранкове сонячне світло відіграє вирішальну роль у налаштуванні внутрішнього біологічного годинника організму. Цей “годинник” регулює цикли сну та бадьорості, а також інші життєво важливі щоденні процеси. Коли людина отримує недостатньо світла вранці, її природний цикл сну може зміщуватися на пізніший час, навіть якщо робочий або навчальний розклад залишається незмінним. Це часто призводить до хронічного недосипання.
Наприклад, у Торонто в січні, за умови збереження зимового часу, сонце сходило б о 07:51, а при постійному літньому часі – лише о 08:51. Уявіть собі людину, яка прокидається о 07:00. В обох випадках вона вставала б до світанку, але за зимового часу природне освітлення з’являлося б на годину раніше.
Недостатній сон та розсинхронізація внутрішнього біологічного годинника з робочим або навчальним графіком мають негативні наслідки для фізичного та психічного здоров’я. Зокрема, відтерміноване ранкове освітлення може посилювати прояви сезонного афективного розладу – форми депресії, що часто виникає в зимові місяці. Особливо вразливими до таких змін є підлітки та молодь.
Переваги та недоліки постійного літнього часу
З іншого боку, постійний літній час має свої переваги. Світліші вечори надають більше можливостей для активного відпочинку на свіжому повітрі, прогулянок та соціальної взаємодії. На противагу цьому, при зимовому часі вечори темнішають значно раніше, хоча влітку ранковий світанок може стати причиною надто раннього пробудження.
Історичні приклади показують, що країни вже стикалися з питанням зміни часових зон. США запровадили постійний літній час у 1974 році, але змушені були відмовитись від цієї практики того ж року через побоювання щодо темних зимових ранків та безпеки дітей, які йшли до школи до настання світанку. Росія також експериментувала з постійним літнім часом, запровадивши його у 2011 році, але повернулася до іншого режиму вже у 2014-му.
Рекомендації науковців
Автори аналізу схиляються до рекомендації зберегти постійний зимовий час. Якщо ж уряди все ж вирішать перейти на постійний літній час, науковці наполегливо радять розглянути можливість зміщення початку навчального та робочого дня на пізніший час. Також важливо поліпшити освітлення вранці та ретельно відстежувати зміни в тривалості сну, випадки зимової депресії, показники прогулів на роботі та навчанні, а також статистику дорожньо-транспортних пригод.
Слід зазначити, що значна частина наявних даних базується на спостережних дослідженнях та географічних порівняннях. Тому довгострокові наслідки остаточного переходу на єдину систему часу для здоров’я населення ще потребують глибокого вивчення.