Мікробіом та психопатія: нові грані зв’язку
Вчені з Університету Порту (Португалія) провели дослідження, яке проливає світло на потенційний зв’язок між складом мікроорганізмів у людському організмі та наявністю психопатичних рис. Результати, опубліковані виданням Science Alert, свідчать про те, що певні бактерії можуть бути пов’язані з формуванням поведінкових особливостей, що характеризують психопатію.
Неочікувані мікроби в кишечнику
У дослідженні брали участь 200 здорових дорослих добровольців. Учасники проходили тестування для оцінки своїх психопатичних тенденцій, а також надавали біологічні зразки (кров, слина, кал) для аналізу мікробіому та метаболічних показників.
Результати не показали прямого кореляції між загальною різноманітністю кишкових бактерій та ступенем вираженості психопатичних рис. Однак, при більш детальному порівнянні учасників, дослідники виявили цікаву закономірність. Зокрема, було виявлено, що особи з вищим рівнем психопатичних рис частіше мали в своєму кишківнику підвищену кількість бактерій з родів Allisonella, Prevotella та виду Cloacibacillus evryensis. Натомість, більш висока концентрація бактерії Treponema vincentii в ротовій порожнині асоціювалася з нижчими показниками психопатичних рис.
Психопатія – це складний комплекс рис особистості, який характеризується, зокрема, зниженою емпатією, імпульсивністю, схильністю до антисоціальної поведінки та маніпулятивності. Причини виникнення цих рис досі є предметом активних наукових досліджень, і зв’язок з мікробіомом є новим, але потенційно значущим напрямком.
Потенційні механізми впливу
Автори дослідження висувають гіпотезу, що деякі бактерії можуть впливати на поведінку людини через механізми запалення в організмі або через вироблення специфічних речовин, які впливають на нервову систему.
Наприклад, бактерії роду Prevotella вже раніше були пов’язані з певними нервово-психічними розладами та процесами, що стосуються обробки емоцій. Це може свідчити про їхню роль у модуляції емоційних реакцій. Також, вид Cloacibacillus evryensis може бути залучений до вироблення гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) – ключового нейромедіатора, який відіграє важливу роль у регуляції імпульсивності.
Важливо підкреслити, що на даному етапі отримані результати демонструють лише статистичний зв’язок. Це означає, що наразі неможливо стверджувати про причинно-наслідкову залежність. Тобто, не можна однозначно сказати, чи певні бактерії безпосередньо спричиняють психопатичну поведінку, чи, навпаки, особливості психологічного профілю особистості впливають на склад мікробіому.
Подальші дослідження в цій галузі мають на меті розширити розуміння того, чи дійсно мікроорганізми та продукти їхньої життєдіяльності відіграють роль у формуванні психопатичних рис. Це може відкрити нові перспективи для діагностики та, можливо, навіть корекції поведінкових відхилень у майбутньому.
Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. NV не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. NV також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.