Солодощі для діабетиків: справжня калорійність та прихований цукор
Чи можна вживати солодощі, призначені для людей з діабетом, тим, хто не має цього захворювання? На думку експертів, це дозволено, проте є важливі нюанси, про які слід пам’ятати. Справа не лише в цукрозамінниках, а й у загальному складі продукту.
Жири: невидимий ворог ваги
Сучасні дієтологи наголошують: набирати вагу можна не лише від надмірного споживання цукру. Жири – це найкалорійніший макронутрієнт, що міститься в продуктах харчування. Навіть якщо виробник замінив цукор на підсолоджувачі, у солодощах може бути значний вміст жирів, що значно збільшує їхню калорійність.
“Відкрийте етикетку будь-якого улюбленого шоколаду чи десерту і зверніть увагу на вміст жирів. Зефір і мармелад часто вважаються еталоном, оскільки вони майже не містять жирів,” – зазначає нутриціолог. Це означає, що солодощі, розроблені для діабетиків, хоч і звільнені від цукру, все одно можуть бути висококалорійними через вміст жирів.
Де ховається “прихований” цукор?
Цікаво, що цукор може бути присутнім там, де ми найменше його очікуємо. Одним із головних “джерел” прихованого цукру є хліб. Експерти радять уважно вивчати склад улюбленого хліба, звертаючи увагу на колонку “вуглеводи, з них цукри”.
“Часто вміст цукру в хлібі може перевищувати п’ять грамів на 100 грамів продукту. Ідеальним варіантом для хліба вважається вміст цукру в два грами і менше,” – пояснює фахівець.
Крім хліба, приховані цукри часто додають до ковбас, соусів та сосисок. Це робиться для покращення смаку та збалансування інгредієнтів.
Молочні продукти: лактоза та маркетинг
Стосовно лактози, яку часто називають “молочним цукром”, українські фахівці зазначають, що в твердих сирах її майже немає. Основна кількість лактози міститься у рідких молочних продуктах: молоці, кефірі, йогуртах та ряжанці.
“Чим твердіший молочний продукт, тим менше в ньому лактози,” – підкреслює експерт.
Варто зазначити, що реклама “безлактозних твердих сирів” може бути маркетинговим ходом, оскільки лактози в них і так мінімальна кількість.
Історичний контекст
Історія додавання цукру до продуктів харчування сягає глибокої давнини. Спочатку цукор використовувався переважно як консервант і лікувальний засіб. Лише з часом, з появою доступних методів його видобутку (цукровий очерет, а згодом і цукровий буряк), він став широко застосовуватися для покращення смаку страв і напоїв. Сьогодні ж, зі зростанням обізнаності про вплив цукру на здоров’я, виробники харчових продуктів стикаються з викликом балансування смаку та користі, що призводить до появи нових категорій продуктів, таких як “діабетичні” солодощі та продукти зі зниженим вмістом цукру.