Вподобання в їжі можуть вказувати на схильність до хвороб
Нове дослідження, проведене вченими, виявило зв’язок між генетичними особливостями людини та її харчовими вподобаннями, що може допомогти краще зрозуміти, як раціон впливає на розвиток хронічних захворювань, таких як діабет, серцево-судинні хвороби та рак.
Генетичні відбитки смаку
На основі даних масштабної британської бази медичних досліджень, що включала інформацію про генетику та харчові звички близько 500 тисяч осіб віком від 37 до 73 років, команда дослідників виявила сотні кореляцій між певними генетичними варіаціями та 96 типами харчових вподобань. Серед продуктів, на які дослідники звернули особливу увагу, були часник, грейпфрут, цибуля, хрін, васабі, бобові, а також звичка додавати сіль до готових страв.
Особливо цікавим виявився зв’язок між перевагою вживання цибулі та конкретним варіантом гена рецептора запаху OR2T6. Цей результат було згодом підтверджено під час дослідження іншої групи, що складалася з молодших учасників, віком близько 25 років. Це дослідження наголошує на тому, що гени, які визначають наші смакові та нюхові відчуття, формуються ще до народження і залишаються незмінними протягом життя, незалежно від способу життя або наявних захворювань. Це разюче відрізняється від харчових звичок, які можуть змінюватися під впливом, наприклад, діагностики діабету, але не впливають на генетичну спадщину.
Від вподобань до профілактики
Після встановлення зв’язку між геном OR2T6 та любов’ю до цибулі, науковці провели аналіз інших генетичних баз. Результати показали, що цей специфічний генетичний варіант корелює з нижчою ймовірністю розвитку високого артеріального тиску та діабету 2 типу. Для проведення такого аналізу було застосовано метод менделівської рандомізації, який дозволяє використовувати генетичні маркери як надійніші показники, ніж самооцінка харчових звичок, яка часто буває неточною або може змінюватися з часом.
Генетичний епідеміолог Деніел Хванг з Університету Квінсленда вважає, що вивчення генів, які відповідають за смак та нюх, може стати потужним інструментом для дослідження взаємозв’язку між харчуванням та захворюваннями. Це, у свою чергу, допоможе краще зрозуміти причинно-наслідкові механізми, що лежать в основі розвитку хронічних хвороб, таких як діабет, серцево-судинні захворювання та онкологічні патології.
Важливо зазначити, що автори дослідження підкреслюють: поки що ці результати не є прямим доказом причинно-наслідкового зв’язку між вживанням цибулі та покращенням показників здоров’я. Для остаточного підтвердження необхідні подальші, більш масштабні дослідження за участю різноманітних груп населення. Хоча вчені припускають, що біологічно активні сполуки, що містяться в цибулі, можуть відігравати певну роль, головна мета роботи полягала в демонстрації ефективності нового підходу, що базується на генетичних маркерах смаку та нюху, для вивчення ролі раціону в запобіганні хронічних захворювань.