Нехтування безпекою в лабораторії: історії, що викликають занепокоєння
Американське видання Wall Street Journal 30 жовтня опублікувало матеріал, що висвітлює тривожні факти щодо безпеки в Іркутському науково-дослідному інституті боротьби з чумою. Протягом понад десяти років заклад отримував попередження про порушення стандартів безпеки, зокрема, критичну відсутність належного плану дезінфекції на випадок випадкового витоку бактерій.
Журналісти з’ясували низку суттєвих недоліків:
- 2015 рік: Інститут отримав зауваження через відсутність автоматичної пожежної сигналізації в деяких приміщеннях.
- 2019 рік: Установа не підготувала обов’язкову документацію щодо безпеки об’єктів, що працюють з біологічно небезпечними матеріалами.
- Червень 2026 року: МНС відзначило відсутність заходів із знезараження будівель та обладнання на випадок аварій, а також нестачу запасів дезінфікуючих та дегазувальних речовин.
- Вересень 2026 року: МНС РФ вказало на застарілий план цивільної оборони та недостатню кваліфікацію відповідального співробітника.
Попри численні попередження, робота інституту не була обмежена. Навпаки, влітку 2026 року співробітники брали участь у перших російсько-китайських навчаннях з протидії “інфекційним загрозам”, де використовувалися мобільні лабораторії. У рамках цих навчань, що проходили в Хабаровську, фахівці з Росії та Китаю обмінювалися досвідом боротьби з інфекціями.
Мікробіолог Аліса Літовка, яка залишила Росію з політичних міркувань, повідомила виданню, що російські “органи охорони здоров’я дуже активно приховують від ВООЗ те, що насправді відбувається”. Вона підкреслила, що висококваліфікований персонал у російських лабораторіях часто працює в складних умовах та в атмосфері секретності, що нав’язується владою. Ця секретність, за її словами, вже раніше перешкоджала оприлюдненню інформації про спалахи інфекційних захворювань, як-от спалах сибірської виразки на Ямалі у 2016 році, де, за офіційними даними, загинуло двоє людей. Тоді влада пояснювала спалах високими температурами, які активізували спори сибірської виразки, присутні в навколишньому середовищі. Літовка висловила думку, що місцеві чиновники не провели вчасно необхідну вакцинацію.
Міжнародний резонанс та занепокоєння ВООЗ
Раніше стало відомо про смерть 28-річної Дар’ї Шипілової, співробітниці Іркутського інституту. За повідомленнями ЗМІ, 25 вересня вона, ймовірно, розбила пробірку зі збудником легеневої чуми. 29 вересня жінку госпіталізували з тяжкою пневмонією, а в ніч на 2 жовтня вона померла. Офіційною причиною смерті Роспотребнадзор назвав “пневмонію невстановленої етіології”.
У лабораторії, де працювала Шипілова, та в сусідніх лікарнях запровадили суворі карантинні обмеження. Персонал було ізольовано, а близько 200 осіб, які могли контактувати з загиблою, взяли під медичний нагляд.
Сполучені Штати, через свої відомства, включно з CDC та Держдепартаментом, намагаються з’ясувати обставини смерті співробітниці та причини карантину. Президент Дональд Трамп назвав ситуацію “великою проблемою для Росії” та запропонував допомогу.
Випадок Шипілової набув міжнародного резонансу. Світові ЗМІ висвітлювали цю подію, а Казахстан, Киргизстан та Узбекистан посилили профілактичні заходи на своїх кордонах. Генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) Тедрос Аданом Гебреєсус заявив про відсутність “повної картини” щодо ймовірного випадку чуми в Росії, наголосивши на важливості своєчасного, повного та прозорого обміну інформацією для точної оцінки потенційних ризиків.