Нові вакцини демонструють 100% ефективність проти смертельної чуми
Науковці досягли значного прориву у боротьбі з чумою, розробивши дві нові вакцини, які виявилися стовідсотково ефективними в експериментах на мишах. Особливо важливим є те, що вони захищають від легеневої форми чуми – найнебезпечнішого варіанту цієї хвороби, що вражає легені й має високу летальність.
Надія в боротьбі з небезпечною хворобою
Чума, хоч і здається давно забутою хворобою середніх віків, досі залишається реальную загрозою. Щорічно фіксуються тисячі випадків, а часом виникають і епідемічні спалахи. Переносниками збудника, бактерії Yersinia pestis, найчастіше виступають блохи, що живуть на гризунах, зокрема на щурах. Ця хвороба може поширюватися майже скрізь, де люди мешкають поруч з цими тваринами.
Зазвичай, коли говорять про чуму, першою асоціацією є бубонна форма, яка проявляється в утворенні болючих пухлин у пахвових чи пахових ділянках. Однак легенева чума, що атакує дихальну систему, є значно небезпечнішою. За відсутності своєчасного лікування вона майже завжди призводить до смерті протягом трьох-чотирьох днів з моменту появи симптомів. Саме тому 100-відсоткова ефективність розроблених вакцин є надзвичайно втішною новиною.
На відміну від багатьох інших бактеріальних інфекцій, чуму можна успішно лікувати антибіотиками, якщо її діагностувати на ранніх стадіях. Однак, як це часто буває з бактеріальними патогенами, мікроорганізми набувають стійкості до медикаментів. Це робить розробку нових, дієвих вакцин, надзвичайно актуальною. Хоча до впровадження вакцин у людську практику ще необхідно провести випробування на приматах, а потім і на людях, ці нові розробки можуть суттєво заповнити критичну прогалину в імунопрофілактиці.
Наразі Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) ще не схвалило жодної вакцини проти чуми. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) не рекомендує вакцинацію як масштабний захід, окрім груп підвищеного ризику, таких як медичні працівники, що працюють в епідемічно небезпечних регіонах.
Інноваційні підходи до вакцинації
Дослідницька група з Медичного центру Техаського університету в Галвестоні розробила дві перспективні вакцини проти Yersinia pestis, отримавши назви LMA та LMP. Ці вакцини належать до категорії живих атенуйованих (ослаблених) препаратів. Вони використовують модифіковані, ослаблені штами бактерій, які здатні стимулювати імунну систему організму, готуючи її до розпізнавання та нейтралізації справжнього патогена у випадку реального зараження.
В експериментах на мишах вакцини вводилися внутрішньом’язово. Через 21 день проводилася ревакцинація. Друге введення могло бути як тим самим препаратом (LMA або LMP) внутрішньом’язово, так і новою вакциною на основі аденовірусу. Остання, введена інтраназально (через ніс), містила три ключові антигени чумної палички. Ця техніка, відома як “стратегія прайм-буст” (prime-boost), передбачає, що перша внутрішньом’язова доза “готує” імунну систему, а подальше введення засобу в ніс “направляє” імунні клітини до місця проникнення збудника – слизових оболонок дихальних шляхів.
Через 32 дні після другої дози, мишам вводилася смертельна доза Yersinia pestis. Результати були вражаючими: всі миші з контрольної групи загинули протягом чотирьох днів, тоді як усі вакциновані тварини вижили. Навіть тиждень по тому, при застосуванні ще вищої дози бактерій, захист залишався на висоті. У більшості груп показник виживаності сягав 100%, хоча в одній специфічній групі він знизився до 80%. Цією групою були миші, яким вводили лише дві внутрішньом’язові дози LMA або LMP, без інтраназальної аденовірусної вакцини. Важливо, що ці миші також мали генетичні модифікації, які позбавляли їх гену, відповідального за вироблення інтерферону-гамма – ключового елемента імунітету, необхідного для боротьби з бактеріальними інфекціями.
Аналіз зразків крові, слизу та інших біологічних рідин імунізованих мишей підтвердив, що розроблені вакцини викликають потужну імунну відповідь, формуючи антитіла проти збудника чуми.
Важливо відзначити, що дослідження, опубліковані раніше, свідчать про давність чуми. Зокрема, виявлено, що мисливці-збирачі в Сибіру стали жертвами смертельних спалахів чуми близько 5500 років тому. Це найдавніший відомий на сьогодні випадок цієї хвороби. Дослідники, вивчаючи рештки кам’яної доби, ідентифікували древню ДНК понад десятка осіб, які померли від раніше невідомих штамів Yersinia pestis. Ймовірно, ця хвороба, що вразила цих первісних людей, була формою легеневої чуми, яка могла передаватися від диких бабаків і значно скоротила популяції сімейних груп, що проживали біля озера Байкал.