Слово «міома» лякає багатьох жінок, навіть якщо йдеться про доброякісне утворення. А коли лікар каже: «у вас субсерозна міома матки », тривожних питань стає ще більше. Що таке? Чим небезпечна? Як лікувати? Чи треба видаляти? Все по поличках нижче.
Що таке субсерозна міома і чому вона з’являється
Субсерозна міома матки – це доброякісна пухлина, яка росте із зовнішнього боку матки, під її зовнішньою оболонкою (серозою). Тобто не в порожнині матки зовні, у бік черевної порожнини. Саме тому її часто не помічають на ранніх етапах – вона не заважає менструаціям, не викликає характерних кровотеч.
По суті це м’язовий вузол, який формується з клітин гладкої мускулатури. Виникає він через гормональні збої, найчастіше — на фоні надлишку естрогенів. Додаткові фактори ризику:
- Спадковість по жіночій лінії
- Пізніше початок статевого життя або його тривала відсутність
- Хронічний стрес
- Ожиріння та метаболічні порушення
- Відсутність пологів
Часто субсерозна міома залишається непоміченою доти, доки не виросте до розмірів, здатних вплинути на сусідні органи. А це вже може бути не так нешкідливо.
Симптоми: коли міома дається взнаки
Вловити симптоми субсерозної міоми складно. Вона може роками тихо зростати, не видаючи себе. Але рано чи пізно починають з’являтися ознаки, на які варто звернути увагу:
- Відчуття тяжкості чи тиску внизу живота
- Часте сечовипускання (через тиск на сечовий міхур)
- Запори, здуття, дискомфорт при дефекації
- Болі в попереку чи животі
- Збільшення об’єму живота без набору ваги
На відміну від інших типів міом, субсерозний рідко викликає маткові кровотечі. Це і збиває з пантелику – немає «типових» гінекологічних симптомів, і жінка не поспішає до лікаря.
Важливо: велика субсерозна міома матки може перекручуватись на своїй ніжці, викликаючи гострий біль і вимагаючи екстреної операції.
Чим небезпечна і як лікувати: варіанти дій
Сама по собі субсерозна міома матки не переходить у рак, але це не означає, що її можна ігнорувати. Головне, чим вона небезпечна – це:
- Тиск на сусідні органи
- Порушення в роботі кишечника та сечового міхура
- Болісні відчуття
- Ризик перекруту міоматозного вузла
- Порушення кровопостачання тканин
Якщо розміри вузла невеликі, міома не росте та не заважає життю, лікар може запропонувати просто спостерігати. Але якщо симптоми стають відчутними, з’являються ризики або жінка планує вагітність – лікувати доведеться.
Основні підходи до лікування субсерозної міоми:
- Медикаментозна терапія
Призначаються гормональні препарати, які уповільнюють ріст пухлини або тимчасово зменшують її розмір, але ефект часто нестійкий після закінчення лікування міома повертається до колишніх обсягів. - Хірургічне втручання
Тут все залежить від ситуації:- Якщо вузол один і розташований зручно, його можуть видалити лапароскопічно (через невеликі проколи).
- Якщо міом багато, або вони великі, можлива повноцінна операція.
- Іноді рекомендують видаляти не тільки міому, а й усю матку — особливо у разі множинних або швидкозростаючих вузлів у жінок, які не планують дітей.
- Емболізація маткових артерій
Це малоінвазивна процедура, коли «перекривають» кровотік до міоми, і поступово зменшується у розмірах. Метод не завжди підходить при субсерозній локалізації, особливо, якщо вузол на тонкій ніжці.
Видаляти субсерозну міому чи ні – вирішує не лише лікар, а й сама жінка. Тут важливі її вік, плани на вагітність, загальний стан здоров’я та якість життя.
Що робити при діагнозі і як жити далі
Отримавши діагноз “субсерозна міома матки”, головне – не впадати в паніку. Це не вирок. Мільйони жінок живуть із міомою десятиліттями, не відчуваючи серйозних проблем. Але ігнорувати діагноз не можна.
Що важливо:
- Робити УЗД не рідше одного разу на рік, навіть якщо немає скарг
- Слідкувати за гормональним фоном
- Не займатися самолікуванням – ніякі трави та дієти не «розсмокчуть» міому
- Зберігати активний спосіб життя, уникати хронічного стресу
- За перших ознак тиску чи болю — відразу до лікаря
Жінки, у яких своєчасно видаляли субсерозну міому, часто відзначають, як різко покращується загальне самопочуття: йде тиск, проходять запори, легшає дихати і рухатися. Отже, іноді операція — це не «крайній захід», а можливість повернути собі комфортне життя.
